Взагалі коли я думаю про те, що відбувається зараз в моїй країні, мені заклинює мозок. Я все ніяк не можу повірити, що величезна частина моєї мирної, спокійної, красивої батьківщини перетворена на купу розвалин, отруєна ракетним паливом, що земля розірвана вибухами, а багато людей загинули, деякі абсолютно жахливою смертю. Я не можу в це повірити й досі. Навіть коли дивлюся на фото всього цього кожен день. Джерело
І мене страшенно вкурвлює одне-єдине питання. На фіга? Навіщо, для чого, яка ціль?! Ну от серйозно, тупо знищити цілу країну, вбити якомога більше людей, все засрати, спаплюжити, забрати а потім нічого з цим не зробити?
Як можна тупо кидатися ракетами по житловим будинкам? Скільки коштувала ця ракета, що вбила сьогодні двох дітей, маму, бабусю та собаку в приватному будиночку в Дніпрі?
А та, що вбила та поранила людей на зупинці в Миколаєві? А ті, що літять зараз на наші міста? Цікаво, скільки ж можна було побудувати всього в тій клятій рашці…
Зомбі. Ви – зомбі, ті, що це робите та ті, що це підтримуєте. Навіть ті, що зараз мовчать.
Особливо ви… Ви тупі зомбаки, що талдичять своє восімлєтдамбілібамбас, не розуміючи, що, поки там не з’явилися ваші жалюгідні вояки без опізнавальних знаків, до 2014 року жодна людина там не загинула там від війни, а зараз ви його знищили. Просто знищили. Ви кидаєтеся своїми залізяками від безсилля. Весь світ це вже розуміє. Вам страшно. Які ж ви жалюгідні, тупі й жорстокі. І головне, ви навіть не розумієте, для чого ви це робите…
