Artem Borodatyuk
Впевнений, ви бачили фотографії нашої одеситки Руслани, яка пішла на фронт 24 лютого 2022, коли їй було всього 18 років. Рік дівчина працювала на Запорізькому та Херсонському напрямках, її машина потрапила під мінометний обстріл, Руслана втратила ногу та – за словами лікарів – була за секунди від смерті.
Сьогодні Руслана впевнено та швидко ходить на новому протезі, встановленому у Superhumans Center. Каже, що коли спробувала його – «без ноги» вже не хоче проводити ні хвилини. Сміється, мріє, будує плани на майбутнє. Тяжка травма могла її зламати, але завдяки сильному характеру та суперкомпетентній допомозі спеціалістів Superhumans, ця історія має оптимістичний фінал.
Якщо ви не знаєте, розкажу трохи більше про Superhumans. Це некомерційна всеукраїнська клініка для військових та цивільних, які отримали травми внаслідок війни. Заснували проект добре відомі вам підприємці Stavnitser Andrey та Philipp Grushko.
Разом з командою вони об’їздили півсвіту, зібрали найкращий досвід, знайшли найкращих виробників протезів, і вже відкрили у Львові перший медичний заклад. Стати пацієнтом Superhumans можна заповнивши просту анкету на сайті [1].
Клініка спеціалізується на чотирьох основних проблемах, які, на жаль, масово принесла в Україну війна, і до яких – у таких обсягах – не була готова наша медична система:
1. Протезування.
2. Реабілітація.
3. Реконструктивна хірургія.
4. Лікування ПТСР.
Абсолютно всі послуги для пацієнта безкоштовні. І будь-якого державного фінансування Superhumans не використовує. Проєкт функціонує завдяки підтримці донорів – в першу чергу великих американських благодійних фундацій.
Андрій Ставніцер каже, що йому важливо, щоб наші військові знали – навіть якщо станеться страшне, про них є кому подбати. Та про їх рідних, які не воюють, але теж можуть постраждати від ракетних обстрілів.
Перший Superhumans у Львові відкрився місяць тому, і вже поставив на ноги більше 10 пацієнтів. Крім медичних послуг, проєкт має класну ціль – надати освіту якомога більшій кількості українських медиків, перейняти і передати далі, за межі свого персоналу, найкращий світовий досвід. Для цього у Superhumans функціонує окремий освітній напрямок. Щоб наші ветерани не їхали в умовну Німеччину чи США, а лікування було близько до них, вдома, поряд з родинами, зрозумілою мовою.
І ще одна задача, яка дуже мені подобається – це зміна суспільного сприйняття людей з травмами – з жертв на супергероїв. Подивіться на нашу Русю – вона жертва? Ні, вона однозначно сильніша за мене і за сотні моїх знайомих. Тому у проєкту така назва, тому команда багато працює з медіа та соцмережами, щоб раз і назавжди переключити у наших головах це «жертвенне» сприйняття.
До речі, зараз Superhumans у Львові шукає PR-директора, керівника освітньої платформи та куратора реконструкції. Знаєте таких – зверніть увагу.
А якщо не знаєте, то просто обов’язково підпишіться на Instagram [2], Twitter [3], YouTube [4].
