Міністри закордонних справ “Великої двадцятки” мають різні погляди на війну в Україні. Точка зору Європейського Союзу поки “не у виграші”.
Про це повідомив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель. Джерело
“Глобальна битва наративів в самому розпалі, і поки ми не у виграші. Як ЄС, ми повинні і далі спростовувати російську брехню і військову пропаганду, роз’яснюючи, хто несе відповідальність за агресію і, отже, за її наслідки”, – йдеться в повідомленні.
За словами дипломата, всі згодні, що потрібно захищати територіальний суверенітет і незастосування сили, але коли це стосується конкретних тим, зокрема України, то думки розходяться.
“Жорстока правда полягає в тому, що національні інтереси часто перевершують загальну прихильність вищим ідеалам”, – зазначив Боррель.
При цьому він вказав, що G7 і союзники єдині в засудженні військової операції і в спробах притягнути РФ до відповідальності, але більшість країн “глобального півдня” “дотримуються іншої точки зору”. Багато хто стурбований наслідками для своєї країни, а не тим, хто несе відповідальність.
Як раніше повідомлялось, дипломати з країн G-20 під час зустрічі на Балі не змогли знайти спільну мову щодо війни Росії в Україні і прийти до якого-небудь консенсусу, як впоратися з її глобальними наслідками.
Варто зазначити, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер не вважає за потрібне відмовлятися від можливості спілкування з президентом РФ Володимиром Путіним на тлі його вторгнення в Україну і виступає за дипломатичне врегулювання.
Про це він заявив газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.
“Я не буду відмовлятися від моїх можливостей говорити з президентом Путіним”, – сказав він.
Також колишній канцлер підкреслив, що ситуація повинна мати дипломатичне рішення.
“Долю військовослужбовців і українського цивільного населення можна полегшити лише за допомогою дипломатичного рішення. Наскільки я зрозумів його в розмові, він зацікавлений у вирішенні шляхом переговорів. Як виглядає таке рішення, можна з’ясувати тільки в ході переговорів”, – заявив Шредер.
Нагадаємо, за даними ЗМІ, Німеччина блокує фінансову допомогу Україні від ЄС у розмірі €9 мільярдів. Поки що з цієї суми був схвалений тільки €1 мільярд.
Міністр фінансів ФРН виступає проти виділення коштів Україні шляхом спільного європейського боргу, як це було за часів пандемії COVID-19. При цьому уряд нашої країни неодноразово стверджував, що щомісячна нестача бюджету становить $5 млрд.
Ліндер мотивує свою позицію тим, що у вересні Україна ризикує не виплатити €900 млн зовнішнього боргу. На думку журналістів видання, затримка траншу могла стати однією з причин звільнення посла України у Німеччині Андрія Мельника. Однак це не обов’язково правда: раніше портал Bild стверджував, що дипломат перейде на нову посаду — заступник голови МЗС.
Додамо, що раніше Єврокомісія запропонувала відправити Києву пакет фінансової допомоги в розмірі €9 млрд ще навесні. Потім транш схвалили лідери країн-членів ЄС.
Гроші пропонували видати Україні в якості позики з терміном погашення через 25 років і без відсотків за рахунок коштів, які Єврокомісія збирала б шляхом випуску на ринок боргових облігацій під гарантії країн Європи.
Перший транш європейської допомоги в розмірі €1 млрд був схвалений Європарламентом 7 липня.
